БІБЛІОТЕКА… СЕРЦЕ ЗАВМИРАЄ,
КОЛИ ПІРНАЮ В ТИШУ ТАЄМНИЧУ,СВЯТИЛИЩЕ ПІЗНАННЯ І ДОБРА,
ЩО В МАЙБУТТЯ ЧЕРЕЗ МИНУЛЕ КЛИЧЕ.
І ОСЯГНУТИ НЕЗБАГНЕННУ СУТЬ
СВІТОБУДОВИ ПРАГНУ ЗАПОВЗЯТО,
КОЛИ МЕНІ З ПОЛИЦІ ДІСТАЮТЬ
ВАЖКІ ТОМИ ПЛУТАРХА І СОКРАТА.
НЕМОВ НАДІЙНИЙ ЛОЦМАН В МОРІ КНИГ,
БІБЛІОТЕКАР ВЗЯВ ШТУРВАЛ У РУКИ.
РОЗКУТО МЧИТЬ МОЇХ ФАНТАЗІЙ БРИГ
КРІЗЬ ХОЛОДИ ЗАНЕПАДУ Й РОЗЛУКИ.
І ПОКИ Є ТИ, СХОВИЩЕ КНИЖОК,
І ПОКИ ТИ ЛЮДЕЙ РЯТУЄШ СВЯТО,
МЕНЕ НЕ ЗНИЩИТЬ СОЦІАЛЬНИЙ ШОК,
ЯК ЧАС НЕ ВБИВ ПЛУТАРХА І СОКРАТА.
ДО ДИВА ЗНАНЬ І МРІЙ, О ДРУЗІ, ЙДІТЬ!
ВИСОКИЙ ДУХ ЛЕТІТИМЕ ДАЛЕКО…
АБИ СКАЗАТИ: «ЗУПИНИСЯ, МИТЬ!»
КАЖУ ЛИШЕ: «ЖИВИ, БІБЛІОТЕКО!»
Вітаємо наших читачів, зичимо натхнення і невичерпної тяги до знань!
Немає коментарів:
Дописати коментар