Пунктир

Катерина Бабкіна: «Світ дуже різний, і всі люди різні. Треба вміти їх бачити, розуміти і приймати» (продовження)

 

Щодо її дитячих мрій, в різні часи та в різних інтерв'ю вона відповідає на питання про це по різному: не бажала стати ніким або що письменницею захотіла стати досить рано і, вважає то великою удачею «бо що раніше захотіти, то швидше станеш тим, ким захотів».
Мріяла Катерина й про співочу або артистичну кар'єру «при тому, що я не маю видатних акторських даних і не вмію співати. Але хотіти мені це в дитинстві не заважало ніяк». А ще, хотіла знімати кіно і цього хоче сильно й досі.
Кіношна мрія частково здійснилась, бо є декілька короткометражних фільмів, знятих за її сценаріями. У 2012 році короткометражний фільм «Зло» в рамках проєкту «Україно, goodbye!». У 2013 році Катерина Бабкіна зняла дебютну короткометражну стрічку «Жовта коробочка». В 2016 фільм за її сценарієм було представлено в Каннах в добірці молодих режисерів, в тому ж 2016 короткометражний фільм «Кончений» за її сценарієм отримав нагороду за Найкращий Фільм та Найкращий Сценарій на фестивалі Відкрита ніч (Київ).
Вона займається відеопоезією, є авторкою проекту «Відеопоезія||Відеопроза». Відеороботи її брали участь у кінофестивалях і літературних фестивалях в Києві, Львові, Сумах, Луганську, Чернівцях, Черкасах, Вільнюсі, Валенсії, Кракові.
Катерина Бабкіна співпрацювала як журналістка чи колумністка з різними виданнями в Україні та за кордоном – Esquire, Le Monde, Esquire, Harpers Bazaar, Українська Правда, Buro24/7, Бізнес, Фокус, Платформа, Bird in Flight тощо. Її літературні тексти друкуються в числених альманахах і антологіях в Україні, Європі, Британії та США (The Poem, New Humanist, Kenyon Review, Washington Square Review та інші).
Вона впевнена, що «нам треба бути щасливими і за можливості збільшувати кількість щасливих людей». Катерина Бабкіна, яку дуже цікавить та надихає історія про американську театральну режисерку, поетку та перекладачку українського походження Вірляну Ткач, якій стовідсотково відомий «рецепт щастя» – у продовженні «Пунктиру».

Олена Ємельянова

 

«На жаль, читаю я мало. І поки що все моє читання зосереджене не на новинках, якихось актуальних, цікавих речах, а на ліквідації пробілів в освіті. Обираючи наступну книжку, яку прочитати, я найчастіше відкриваю якісь рейтинги ВВС із серії "100 книжок, які повинен прочитати кожен", бачу, що прочитала 47, і просто качаю 48-у.
Багато читаю нон-фікшену… А перед тим я перечитувала "Книгу вигаданих створінь" Хорхе Луїса Борхеса у співавторстві з Маргаритою Герреро. Це теж прекрасна книжка.
Я дуже пізно прочитала книжку "Ворошиловград" Сергія Жадана... У літаку в Нью-Йорк я її відкрила і не закрила, поки не закінчила. Мені було приємно.
Ще я прочитала «Фрекен Смілла та її відчуття снігу» Петера Хьога, і книга мене також дуже вразила.
І тепер я маю нарешті законну підставу порекомендувати дуже класну книжку Юнаса Гасена Хемірі, шведського автора, бо нарешті вийшов її український переклад. Вона називається "Монтекор – унікальний тигр"».
 
«Нерідко я зустрічаюсь з осудом читачів, що новели занадто маленькі і книжки занадто короткі
В нас в українській літературі немає школи великого українського роману і є дефіцит романів, тому всі їх хочуть, а ось оповідань, як на мене, вистачає».
 
«Після народження Міші …хочеться швидше якісно організувати свій час і писати, писати, писати. Не знаю, що саме спричинило до такого прагнення, якщо чесно. Тільки досліджую. Думаю, те, що я дуже ціную якісний час з дитиною, коли я не просто з останніх сил забезпечую її життєдіяльність – а і тішуся з неї, і тішу її, і ми спілкуємося і вчимося одна в одної невпинно, – і тепер мені хочеться весь інший час організувати так само якісно, в тому числі й професійний».
 
«Підлітки з усіх поколінь будуть відкривати все, в тому числі й літературу, з нуля, ніби в мене до відкриття того ж Тараса Прохаська нічого й не було. Будуть дізнаватись дуже часто попервах без бажання і ця інформація може це бажання народити чи підживити».
 
«Писання – це спосіб взаємодії зі світом, який в якихось людей прошитий за замовчанням. Хтось веслує, хтось робить табуретки. Хтось малює, хтось шиє, хтось професійно великими кількостями вирощує дітей. Хтось садить картоплю, культивує рослини. В когось бувають руки, які можна поставити на рану, і зупиниться кров. А хтось може писати. Я поки що не дійшла до розуміння різниці – тобто різниця між поезією і прозою чисто технічна. Тому я не зовсім переходила – просто виникла історія, яка не влізла у вірш. І я розповіла її таким чином».
 
«Річ у тім, що людина з дитиною це та сама людина, що була без дитини, тільки тепер у неї є дитина. Про це для мене сама ця назва блогу – ми не стаємо іншими людьми, народивши. Не перетворюємося на якихось інших істот, мам. Досвід материнства змінює нас так само, як і будь-який інший прожитий досвід, от і все. Але наші ідентичності – всі, які ми маємо, інші, різні, з нами залишаються і не стають менш важливими. Мені здається, про це дуже важливо говорити, бо в нас є цей потужний контекст "тижемать", в рамках якого жінці з нагоди материнства пропонують відмовитися від себе і від всього в принципі. Знаєте, в чому тут проблема? Класної матері з жінки, яка відмовилася від себе і від всього, що їй цінне і важливо, не вийде».
 
Далі буде.
 
Фото https://www.dw.com/uk/katerina-babkina-borotisa-z-koznou-rosieu-na-svoemu-slahu/a-66539619

 
 
Замовити літературу можна   за посиланням 
 
Джерела:
Бабкіна, Катерина. Заговорено на любов: збірка / К. Бабкіна; худож. Н. Гаврилюк. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2017. – 96 с.
Бабкіна, Катерина Богданівна. Знеболювальне і снодійне / К. Бабкіна. – Харків: Фоліо, 2014. – 119 с.
Бабкіна, Катерина. Лілу після тебе: повість, новели / К. Бабкіна. – Київ: Факт, 2008. – 120 с. – (Exceptis Бабкіна, Катерина.
Бабкіна, Катерина. Мій дід танцював краще за всіх: [оповідання] / К. Бабкіна. – Київ: Комора, 2019. – 144 с.
Бабкіна, Катерина. Шапочка і кит [Шрифт Брайля] / К. Бабкіна. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2017. – 82 с.
Бабкіна, Катерина. Щасливі голі люди / К. Бабкіна. – Чернівці: Meridian Czernowitz : Книги-ХХІ, 2016. – 79 с.
 
Переклади К. Бабкіної:
Меріме, Проспер. Кармен / П. Меріме; пер. з фр. К. Бабкіна. – Київ: Книголав, 2018. – 108 с. – (Золота полиця).
Вікінг, Мік. Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи / М. Вікінг; пер. з англ. К. Бабкіна. – Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2018. – 287 с.: іл.
***
https://mala.storinka.org/%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%B1%D0%B0%D0%B1%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96-%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%88%D1%96-%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0.html
https://localhistory.org.ua/texts/interviu/askold-melnichuk-u-rozmovi-z-katerinoiu-babkinoiu/
https://starylev.com.ua/blogs/10-pytan-do-kateryny-babkinoyi?srsltid=AfmBOooCFkPAlSXMG1zIjzWqd2K1ltAB4UJrvFjU_qMfDDcGEfj_ce5b
https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2013/12/131204_book_2013_interview_babkina
https://chytomo.com/kateryna-babkina-pliusy-roboty-v-literaturi-de-rozvynena-infrastruktura-deshcho-perebilsheni/
https://www.dw.com/uk/katerina-babkina-borotisa-z-koznou-rosieu-na-svoemu-slahu/a-66539619
https://womo.ua/ru/katerina-babkina-pro-materinstvo-lyubov-motivatsiyu-i-pro-vidkrittya-kolosalnih-vnutrishnih-rezervi/
https://gre4ka.info/interv-iu/38970-kateryna-babkina-yak-vyhliadaiut-tvoi-knyzhky-iak-prodaiutsia-zalezhyt-ne-lyshe-vid-tebe/

  Більше про бібліотеку тут

            Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

            Замовити книги можна тут