Красовицький, Олександр
Віталійович.
Справа №1 зниклої балерини [Текст] / О. В. Красовицький, Є. В. Кужавська. -
Харків : Фоліо, 2020. - 380 с. - (Історичний детектив). - [Справа зниклої балерини].
«Справа зниклої балерини»
це – ретродетектив. Події відбуваються в Києві у 1916 році.
Перше, що треба сказати
про цю книжку, вона легко читається. Тут усе дуже повільно, розважливо: перш
ніж запитати гостя про новини, навіть дуже важливі, господар, він же головний
розслідувач, запропонує йому кави або липового чаю власного приготування, змусить
скуштувати й поділитися враженнями, розповість про особливості рецепту…
Отже, що ж тут
відбувається… Розповідь відбувається від третьої особи.
Головний герой – Тарас
Адамович Галушко, слідчий поліції на пенсії. Дуже досвідчений слідчий, якого дуже
поважають колишні колеги. Він живе в будиночку, оточеному чудовим яблуневим садом
на Олегівській, варить варення, екпериментує з рецептами, читає газети та листи
від друзів і партнерів з шахів: грузинського князя Дімітреску та француза мосьє
Лефевра…
Аж раптом знайомий
присилає до нього дівчину, яка благає про допомогу. В неї зникла сестра, доволі
відома у Києві балерина. Проте, в поліції від неї відмахуються, вважаючи, ніби зникла
просто загуляла та невдовзі повернеться.
Слідчим у її справі
призначили молодого, геть недосвідченого хлопця, який може й радий би
допомогти, але не знає як. Не одразу, проте Тарас Адамович береться за справу й
поринає у світ київського балету.
На читача чекає дуже
багато реального Києва тих часів. Є й реальні люди, такі як поліцейський
Репорто-Дуб’яго, балерина й балетмейстерка Броніслава Ніжинська.
Розповідається чимало
реальних історій. Наприклад, про появу у Києві дактилоскопічного кабінету, відомості
про архітекторів, які проєктували ресторани, будівлю готелю «Прага».
Чим же захоплює і дивує цей
детектив? По-перше, інтелектуальною складовою. А саме – деталями, дрібницями, з
якими працювали розслідувачі. По-друге, старий навчає молодшого, тобто Тарас
Адамович, славетний слідчий, наставляє молодого талановитого, проте
недосвідченого Якова Менчинця, що веде справу зниклої балерини, а відсутність
досвіду у новачка не вважає недоліком.
Що ж тут ще є? На вас
чекають розлогі описи місцевості та погоди, подробиці візиту до Києва
імператора, міркування про митців… Тут усе
настільки органічно, настільки гарно вписано в полотно твору, що я була
в захваті навіть від описів. Мова роману також гарна, влучний вибір слів.
Ще сподобалось оформлення
самої книжки. Доволі гарні ілюстрації зі старовинних листівок із зображенням
тих місць, про які йдеться в книжці. Крім того, тут є внутрішні ілюстрації, також
дуже приємні. На палітурці книжки вклеєно цікавий план міста Києва початку XX ст, де зображені трамвайні маршрути: №№ 16, 20 і місця
десяти історичних будівель з короткою історією до кожної з них. Як от: Готель
«Прага», Інтимний театр, Міський оперний театр, Хмарочос Гінсбурга, Дім
Олександри Екстер, Кирилівська церква, Балетна школа та інші.
Твір цікавий, захоплюючий,
немає кривавих сцен. Прочитала з величезним задоволенням. Рекомендую!
Таїсія Козак, завідувачка
сектору обмінно-резервного фонду
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар