Любка, Андрій. Спати з жінками [Текст] / А. Любка. - Чернівці: Книги – XXI : Meridian Czernowitz, 2014. - 168 с.
«Я найбільше люблю людей за їхню недосконалість,
цю кумедну й зворушливу здатність
не приймати себе такими, якими ми є насправді»
Андрій Любка
Мені було цікаво прочитати книжку сучасного молодого літератора. Назва книги заінтригувала. Почавши читати, я вже не змогла відкласти її в сторону. Я читала цю книгу вдома, у транспорті. Вона захопила мене повністю. Нічого подібного я ще не читала. Чудова книжка! Цікаво, що не зважаючи на те, що поміщені в книгу тексти дуже різні всі вони вийшли надзвичайно характерними. Неважко помітити освіченість автора. Оповідання на історичну тематику переплітаються з художньою літературою та поезією. Книга Андрія Любки складається з 50-ти коротких історій, кожна з яких розповідає частково про те, що ставалося з самим автором, частково – з його друзями. Відверто і лірично автор пише про себе, свою й чужі країни, свою любов й своє кохання, улюблені книжки і напої.
Відкриває книгу неоднозначна «Смерть і ще тисячу приводів для любові». Головною думкою є латинське carpe diem, що означає «лови момент». Мене дуже захопила історія про щорічну процедуру заведення нового блокнота, туди автор переписує всі невиконані справи зі старого – так і кочують з року в рік завдання типу «пригнути з парашутом», «прочитати книжку про основи шаманізму», «побачити Дамаск». І в мене таке буває щороку.
Великим для мене відкриттям була історія про циган описана в «Інопланетяни Європи». Андрій Любка намагається зрозуміти, чому українці вважають ромів брудною, нахабною нацією, а не іншою. «На відміну від нас, цигани не заскорузли в обіймах брехливої цивілізації, а живуть у гармонії з природою, музикою, собою, світом. У їхньому житті можливі справжні пригоди, справжня пристрасть, кровна помста, ножі й погоні, місяць і пісні».
У книзі є два тексти і про Євромайдан та революцію, яку зробили українці, «Сізіфову революцію». Андрій Любка аналізує політичну ситуацію не лише в Україні, а й загалом у Європі та світі. Окремі оповідання присвячені Балканським країнам, адже автор вивчає дану тему.
Читаючи книгу, у мене виникло питання, чому вибрана така назва «Спати з жінками». Ця назва не випадкова. Це назва улюбленого вірша Любки, автором якого є американський поет Кеннет Кок. Це назва однієї з історій, вміщеної наприкінці однойменної книги. «Спати з жінками» означає й справді засинати і спати з ними – в одному будинку, в одній кімнаті, наметі, тому ж вагоні, про який пише автор.
Мені дуже сподобались висловлювання з цієї книги: «Людство прекрасне у своїй грішності й недосконалості, у своїх дитячих страхах і дивакуватій поведінці», «Людина без вади - не людина», «Кумедність поведінки, різноманітні дивацтва - це ж саме те, що й робить нас неповторними. І прекрасними. Бо ж хіба можна не закохатися в жінку, яка каже до чашок, які від необачного руху з гуркотом падають в умивальник: "Тсссс"?», «Мало знати, де хочеш жити, треба ще й знати, ким там хочеш бути», «Ім’я - це твоя карма, твоє тавро. Твій персональний код доступу до світу і його таємниць, до прихованих сенсів і потаємних, але від того не менш дієвих, законів метафізики».
Дочитавши останні оповідання наступного ранку в маршрутці, я подумала: «Це було чудово! Це було неперевершено!». Книжка мені дуже сподобалася. Це перша книга Любки, яку мені довелося пізнати, залюбки. Тепер прочитаю решту його творів.
Я рекомендую цю книгу прочитати усім, хто хоче відпочити, хто хоче посміятися, хто цікавиться історією.
Тетяна Мищенко, завідуюча патентно-технічним відділом
Більше про бібліотеку тут
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар