Сторінки

середа, 22 листопада 2017 р.

Портрет у бібліотечному інтер'єрі

Світлана Сухіна. Жінка яскравих образів

Майстриня бібліотечного порядку, хранителька книжкових скарбів, яка давно та палко закохана в бібліотеку 
Її неможливо ні з ким сплутати. Різноманітність її переконливих образів не залишає байдужим майже нікого.  На фото повідомлень бібліотечних новин можна зустріти справжню панночку у вишиванці, яка пригощає учасників клубу «Захопленість» смачними варениками, а зграю дітлахів у «Бібліотечній альтанці» частує солодкими ласощами. Тендітна дама в капелюшку під парасолькою, яка ділиться перлинами мудрості з відвідувачами бібліотечного побачення у парку – це також Світлана Миколаївна. Багато інших образів вона приміряла на себе, коли брала участь у роботі культурно-масового сектору бібліотечного Профкому, в склад якого увійшла відразу після приходу в ДОУНБ, наприкінці 80-тих. 
А до того, будучи ще п’ятнадцятирічною дівчиною, Світлана Ісенко обирає із довідника для вступників заклад без іспитів з математики та вступає до Донецького культурно - просвітницького училища. Згодом, закохавшись у професію бібліотекаря, їде навчатись у Харківський інститут культури.
Вона, донька шахтаря, який родом з Дніпропетровщини, але виїхав з родиною працювати на Донеччину (м. Білозерськ), завжди мріяла жити на Батьківщині. І доля подарувала їй таку можливість, коли після закінчення навчання в інституті була направлена на роботу в Дніпропетровську ОУНБ.
За напрямком фахової спеціалізації «бібліотекар-бібліограф науково-технічної літератури»  приступає до роботи у сільськогосподарському відділі.
Згодом виходить заміж та йде у декретну відпустку, після якої в зв’язку з розформуванням сільськогосподарського відділу, Світлана Миколаївна переходить працювати у відділ абонемента. 
У бібліотеці Світлані Миколаївн завзято береться за все нове та незнайоме для неї. Вона прагне вдосконалюватись. Мабуть це тому, що колись мріяла бути методистом. Ще тоді, коли мандруючи по області з виступами культ. масового сектору, життєве кредо «Пусть дует ветер в лицо!» відповідало її прагненням та цілям. 
Вже більш ніж 20 років Світлана Миколаївна працює у відділі абонемента. Їй відомо все про напрямки роботи абонементу, колег, постійних відвідувачів. Мету їх візиту вона читає по очах, а настрій по привітанням та рухам відвідувачів. Багато кого вона пам’ятає ще змалку, а  коли ці діти приводять до бібліотеки вже своїх дітей, Світлана Миколаївна щиро радіє.
Вона постійно думає про те, що зробити для того, щоб зацікавити читача, донести до нього значення книги, віддати йому частину своїх власних знань, створити всі умови для отримання потрібної інформації. Її можна назвати інформаційним  дослідником, збирачем фактів. Нещодавно їй вдалось розкрити таємницю свого тяжіння до рідного міста. Це спільний знак зодіаку – Стрілець.
 З неабиякою наполегливістю Світлана Миколаївна веде пошуки матеріалів для порталу «ДніпроКультура», намагаючись віднайти щось особливе й унікальне в житті видатних земляків.
Її професійне кредо сьогодні – «Без практики, теорія мертва».  Вона знає ціну кожній книзі, бо пропускає її крізь себе. Для неї книга – це не просто текст, а щось більше. Без сумніву, що жодне видання просто так, безпідставно не покине приміщення відділу. Світлана Миколаївна професійно обґрунтовує необхідність та аргументує доцільність наявності чи відсутності буд-якого видання у фонді відділу.
Світлану Миколаївну можна було б назвати бібліотечним прагматиком або педантом. Але ж - її щира любов до бібліотеки понад усе . «Просто я дуже люблю бібліотеку» - пролунало колись з вуст Світлани Миколаївни. І не можна не погодитись із цим.




Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах:  Facebook  Twitter

Немає коментарів:

Дописати коментар