П’ятдесят
років тому (1975) численні глядачі країни побачили музичний фільм «Пісня завжди
з нами», який було знято на Українській студії телевізійних фільмів. У картині
пролунали твори різних композиторів, серед яких були й шість чудових пісень
Володимира Івасюка – «Колискова вітру» (сл. Б. Стельмаха), «Балада про дві
скрипки» (сл. В. Марсюка), «Пісня буде поміж нас» (сл. В. Івасюка), «Кленовий
вогонь» (сл. В. Івасюка і Ю. Рибчинського), «Балада про мальви» (сл. Б. Гури),
«Тільки раз цвіте любов» (сл. Б. Стельмаха). Всі авторські пісні виконала ще
молода, але вже відома та популярна Софія Ротару, якій і було присвячено цей
фільм. Лише народну «Марічка» заспівали учасники ансамблю «Червона рута».
Цікаво,
що режисером і автором сценарію стрічки став наш земляк із Приорілля – Віктор
Стороженко, який в одному з інтерв’ю зізнавався, що під час роботи над фільмом,
мав за мету «зазирнути до творчої лабораторії співачки» і подарувати глядачам
зустріч із піснею.
Віктор
Гаврилович Стороженко (1940–1988), відомий український режисер документального
кіно, сценарист. Член Спілки кінематографістів Української РСР. Народився в
селищі Царичанка Дніпропетровської області. Помер в Карпатах під час зйомок
чергового фільму.
По
суті, це був фільм-концерт, бо сюжетна лінія спрощена і проходить фоном
(юнак-шанувальник, закоханий у співачку потрапляє на її концерт і замріяно
уявляє себе поряд зі своєю кумиркою у різних епізодах, як то – під час
прогулянки берегом ріки, разом у танці, на весіллі). Вся увага камери була
Софії – великі плани, вигідні мізансцени на тлі казкових пейзажів Карпат, вдале
поєднання музичних композицій, вбрання і природи, якісний звук навіть з
технікою тих часів. Усе підкреслювало талант, природну красу і силу голосу
співачки.
Сукні
Ротару – окрема сторінка. Їх створила талановита українська модельєрка Алла
Дутковська, яка вміло поєднала народні мотиви із останніми тенденціями
тодішньої моди. У костюми майстрині також були одягнуті учасники ансамблю
«Червона рута», балетна група Київського мюзик-холу, танцювальний ансамбль
«Смеречина», Ігор Славінський (у ролі закоханого), задіяні у фільмі. Вбрання і
зараз виглядає оригінально і сучасно.
Знімали
«Пісню завжди з нами» у селі Плоска на Путильщині. Цей район розташований на
південному заході Чернівецької області, у найвищій частині Українських Карпат,
на кордоні з Румунією. Автор фільму був закоханий у той край мальовничих
гірських схилів, бурхливих річок, соковитих оксамитових долин. Відчувається, що
своєю любов’ю Віктор Гаврилович хотів поділитися із глядачами. Це йому вдалося!
Перегляд
фільму може бути цікавим і в наші дні, особливо для прихильників естради 70-х,
коли у шані були мелодійні композиції, тексти мали сенс, а від виконавця
вимагалась співоча майстерність.
Більше дізнатись про мистецтво вітчизняного кінематографу, талановитих українських митців можна з документальної колекції нашої бібліотеки. Запрошуємо!
Світлана
Пономаренко,
провідна
бібліотекарка відділу мистецтв ДОУНБ
Фотоhttps://maximum.fm/sofiyi-rotaru--72-raritetni-foto-ta-video-z-molodosti-spivachki_n164567
Замовити літературу можна за посиланням
Немає коментарів:
Дописати коментар