Козак-садівник – засновник
слободи Половиці (продовження)
З документів, представлених
Глобою в офіційні органи, бачимо, що у 1743 році він заснував своє перше
володіння навпроти Монастирського острова. Вже після приходу Глоби виникла
запорозька слобода Половиця – у придніпровській частині, на захід від сучасного
парку імені Шевченка. Таким чином, Глоба може вважатися першопоселенцем слободи
Половиці.
Отже, з його документів
виходить, що 1743 року виник перший фруктовий сад Глоби у північно-східній
частині сучасного парку імені Шевченка. Сам засновник стверджував:
«…неусыпными моими трудами и
коштом развел на том острову, тож при жилью своему и особо при слободе Половице
не толко доволно лесу но и плодовия деревья, что все от бывшого Коша ко
владению моему многими повелениями и препоручено было, как так же и в то время,
когда населялась невдале моего жилья слобода Половица потому же оставался тот
на острову лес и разведенныя трудами моими плодоносныя деревья за мною и
Койдацким начальником подтверждаемо было».
Ймовірно, це був звичайний
фруктовий сад великих розмірів. Поруч із Глобою пізніше облаштувалися козаки
Гнат Сидорович Каплун та Микита Леонтійович Корж – із сім'ями та господарством.
Короткий опис саду залишив в
«Усній оповіді» Микита Корж:
«Глоба мешкав на тому самому
місці, де нині дім ясновельможного й казенний сад, внизу над Дніпром, під
скелею, де і млин його був, один на
каменях влаштований, другий байдашний для фолюш, в яких валяли сукно. З ним,
тобто із Глобою, жив ще один козак, жонатий, Гнат Сидорович Каплун; тут же і
мій власний дім був, і ми всі троє зі своїми родинами жили в одній хаті під
одним дахом. Хата була на дві половини, вважай, дві хати. На тому ж місці і на
тих печищах, де була наша спільна оселя, нині влаштована караулка для сторожів
та вартових солдат, які тепер охороняють казенний сад і живуть у вартівні біля
берега над самим Дніпром».
На початку 1780-х років
відносно спокійний плин життя на дніпровській горі було порушено назавжди.
Відповідно до указу Катерини ІІ від 22 січня 1784 р. тут мало розташуватися
губернське місто Катеринослав, яке до цього (з 1776 р.) розвивалося на лівому
березі Дніпра, в місці впадіння річки Кільчені у річку Самару.
Територія нагірного саду
Лазаря Глоби одразу потрапила до зони першочергової забудови Катеринослава.
Відповідно до генеральних планів міста 1786 та 1792 років нагірна ділянка Глоби
мала бути використана для влаштування палацово-паркового ансамблю резиденції
генерал-губернатора Г.О. Потьомкіна з палацом і англійським парком.
6 серпня 1787 р. за завданням
Г.О. Потьомкіна було завершено «Описание учиненное села Половицы сколько у кого
именно сырого стоячего леса и разных фруктовых деревьев». У цьому документі вказані окремо й володіння
Лазаря Глоби: «сад нагоре с фруктовыми разными деревьями, лес всякой, большой,
окопаной, ниже оного по над Днепром против острова Монастирского роща всякого
дерева».
(Далі буде)
Максим Кавун, кандидат
історичних наук
Фото: Міський сад. Листівка
початку ХХ ст.
Джерело:
https://gorod.dp.ua/news/209554
Більше про бібліотеку тут
Немає коментарів:
Дописати коментар