Сторінки

четвер, 10 грудня 2020 р.

Пунктир

Режисер 14 ігрових і документальних фільмів,  автор 15 літературних сценаріїв і кіноповістей, двох п'єс, автобіографічної повісті, понад 20 оповідань і новел, публіцистичних статей і теоретичних праць з питань кіномистецтва. Його кінопоеми були визнані світовими шедеврами, а його самого— першим поетом кіно. Творчість митця  дорівнювали величі  майстерного доробку  Гомера, Вільяма Шекспіра, Франсуа Рабле, Ернста Гофмана, Оноре  де Бальзака, Фрідріха Бетховена, Бертольда Брехта. Олександр Довженко у другій частині  «Пунктиру».

«Людина повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком».

«Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься».

«Мені хотілося розсунути рамки екрану, відійти від шаблонної розповіді і заговорити, так би мовити, мовою великих узагальнень».

«Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість, виховайте у молодих повагу до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі прикрасяться».

«Народився 1894 року, про що жалію й досі. Треба було народитися 1904 року. Був-би тепер аж на десять років молодший».

«Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців».

«Одержавши крила, людина придбала якості не ангела, а сатани».

«Письменник, коли він щось пише, повинен почувати себе вповні на висоті найвищого політичного діяча, а не учня чи прикажчика».

«Прощаю всіх, хто заподіяв мені зло. Не хочу носити в душі зла».

Далі буде.


https://uk.wikiquote.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Панасенко, Тетяна Михайлівна. Олександр Довженко [Текст] / Т.М. Панасенко. – К. : Укрвидавполіграфія, 2012. – 120 с.




Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:

Дописати коментар