Неймовірно, але правда

Загальна кількість безоплатних користувачів бібліотеки у 1898 році склала 16754 особи, з яких 8789 осіб – іновірці (євреї). За 340 днів, в які працювала бібліотека, в середньому кожен день її відвідувало біля 50 користувачів, з яких 26 приходилося на іновірців, що складає більше 53% загальної кількості користувачів. Найбільша кількість читачів відвідала бібліотеку у літні місяці : 1681 - у липні, 1526 -  у червні, 1558  - у серпні; найменша – 1133 у грудні. Протягом року читальню відвідало 1053 жінки, що на кожен день склало більше 3%, а з загальної кількості читачів біля 3%.

Отчет о состоянии Екатеринославской Городской Общественной Библиотеки за 1898 год (9-й год ее существования) [Электронный ресурс]. - Екатеринослав: Типо-литогр. Губерн. Правления, 1901. - 22 с. - Текст. дан. – Режим доступу : http://www.libr.dp.ua/fullkr/?book=92 (дата звернення: 27.05.2019). – Загл. с экрана.

Фото: https://www.pinterest.at/pin/442478732118615822/

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Пунктир

Агата Мері Кларисса Крісті, леді Малловен, уроджена Міллер (15 вересня 1890, Торкі, Девон -  12 січня 1976, Воллінгфорд, Оксфордшир). 

Англійська письменниця та драматург.  Авторка самих  відомих у світі творінь детективної прози, що  зазнали найбільшу кількість публікацій за всю історію людства, попереду лише Біблія та Вільям Шекспір. Тираж  понад 4  мільярди екземплярів, переклади  більш ніж 100 мовами світу. 

Визнаний майстер детективної інтриги мала досконале почуття гумору та іронії. Вона була сміливим автором власного життя,  сповненого пригод, які доволі часто сама собі й влаштовували.  Два шлюби, подорожі, керівництво Детективним клубом  та  вечори за в'язанням у товаристві друзів чи сім'ї, під час яких і народжувались  сюжети нових літературних історій. 

 «Спасибі тобі, Господи, за моє хороше життя і за всю ту любов, яка була мені дарована». Саме так у 1965-му завершує вона свою автобіографію. 

Пунктири думок Агати Крісті сьогодні . 

«Дивна все-таки річ - інтуїція, і відмахнутися від неї не можна, і пояснити неможливо».

«Дійсно важливі моменти в своєму житті помічаєш надто пізно».

«Жінки рідко помиляються у своїх судженнях один про одного».

«Життя під час подорожі – це мрія в чистому вигляді».

«Немає нічого виснажливішого, ніж людина, яка завжди права».

«Ніколи не думайте, що ви краще розумієтесь в тому, що потрібно іншим людям».

«Плітка - це дев'ятиглава лернейська гідра, у якої замість відрубаної виростає дві голови».

«Розмови винайдені для того, щоб заважати людям думати».

«Розумна людина тримає свої думки при собі».

«Розумні не ображаються, а роблять висновки».

«Сюжети своїх детективних романів я знаходжу за миттям посуду. Це таке дурне заняття, що мимоволі приходить думка про вбивство».

«Тільки в ті моменти, коли Ви бачите людей смішними, Ви насправді розумієте, як сильно Ви їх любите».

«У житті кожен повинен робити свої власні помилки».

«Щасливі люди не добиваються успіху: вони настільки узгоджені із самим собою, що їх просто ніщо інше не цікавить».

«Я вийшла заміж за археолога тому, що чим старшою я стаю, тим більше він мене цінує».

«Якщо вашим мріям не судилось здійснитись, набагато краще вчасно визнати це і рухатись далі, замість того, щоб зосереджуватись на розбитих сподіваннях та надіях».

«Якщо намагатись оживити минуле, то в кінці кінців воно постане у спотвореному вигляді».


Бушардо, Югетт.  Агата Кристи как она есть [Текст] / Ю. Бушардо. - М. : Радуга, 2001. - 228 с. - (Сквозь призму времени. Биографии).

Быков, Дмитрий Львович. Календарь-2. Споры о бесспорном [Текст] / Д. Л. Быков. - М. : Астрель, 2012. - 445 с.

Кристи, Агата (1890-1976).  Автобиография [Текст] / А. Кристи ; пер. с англ. В. Чемберджи, И. Дрониной. - М. : Эксмо, 2008. - 800 с. - (Женщина - богиня).

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Браун, Сандра. Фактор холода [Текст] : роман / С. Браун. - М. : Эксмо, 2009. - 480 с. - (#1 NEW YORK TIMES - BESTSELLING AUTHOR). 

"Есть раны, которые болят сильнее других..."

В таку дику літню спеку хочеться трохи  прохолоди. Саме тому цього разу я взяла до рук гостросюжетний трилер відомої письменниці Сандри Браун «Фактор холоду». На її сторінках вдало поєднуються детективний сюжет, міжособистісні стосунки, драматичні та психологічні моменти. 

Інтрига в романі тримає в напрузі до останньої сторінки. У книзі є все, що додає гостроти сюжету: маленьке провінційне містечко, сніжна буря, ледь знайомі герої, відрізані від усього світу негодою, а ще й загадкові вбивства жінок. Головні герої познайомилися півроку тому і відразу сподобалися один одному: Ліллі Мартін, редактор жіночого журналу, і Бен Тірні, журналіст. В результаті нещасного випадку Ліллі застряє в котеджі в горах з Беном - людиною, яку вона хоч і знає, але ж практично вони не спілкувалися. А тут ще й почалася сніжна буря. Поведінка Бена змушує Ліллі триматися подалі, не довіряти йому. І ось, вони самі в Богом забутому місці, відірвані від цивілізації, без шансу на порятунок. Усюди снігові обвали, дорога паралізована, допомоги чекати нізвідки. Залишається зібрати волю і чекати, поки їх не почнуть шукати.  А в цей самий час в містечку  відбуваються дуже цікаві речі. Хоча містечко й маленьке, але в кожного з жителів у шафі захована купа скелетів… Сандра Браун спритно і вміло повертає сюжетні моменти і вносить сумніви, так що майже до самого кінця неможливо  зрозуміти, хто ж насправді серійний вбивця. Герої проходять через безліч випробувань, і, звичайно ж,  виходять з них переможцями.

Роман читається легко, динамічно,  захоплююче. На вас чекають багато загадок, таємниць, любові  та  романтики. Книгу рекомендую всім любителям детективно-любовного жанру.

Оксана Ясько, завідувач сектору науково-дослідної роботи

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Обличчя ріднокраю

Піонер  українського  кіно Данило Сахненко

І знов про адресу акціонерного тоовариства (продовження)

Чи може ця адреса розглядатися нами як ймовірна адреса акціонерного товариства? Список абонентів на 1915 рік готувався напередодні, у 1914 році. І саме у тому році, 1 лютого 1914 р. «Русская правда» сповістила про те, що 30 січня того року в аудиторії вперше демонструвалися картини місцевого кінематографічного товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. Подано було й назви показаних картин: «Запорозький курінь», «Вечорниці», «Згода», «Запорожці в неволі». «Картини дуже вдалі, — зазначала газета, — мальовничі і краще багатьох “драм”, котрі йдуть в місті. Картини супроводжувалися фортепіано і українським хором». А 20 лютого того ж року в біоскопі «Модерн» демонструвалася кінострічка про похорон Г. П. Алексєєва. Фільм представлено як стрічку Товариства «Україна» Ф. Щетиніна і К0. («Русская правда» 21 лютого 1914 р.). 

Отже, в газеті йдеться про товариство «Україна», а в телефонному довіднику — про майстерню «Україна». Назва, до речі, для того часу не вельми типова: в офіційному ужитку була «Малоросія». А назву «Україна» уживали люди свідоміші. Отже, майстернями з назвою «Україна» в місті не кишіло. Пам’ятаєте, в описі А. Кордюма кімната «акціонера» Д. Сахненка вразила його своєю вбогістю: «Ця, завжди чепурна людина, жила, власне, у слюсарній майстерні (курсив мій — М. Ч.), що була  захаращена різноманітним слюсарним приладддям та інструментом». 

Чи переконлива ця аргументація? Нам ще пощастило з номером 55 по колишній Вознесенській вулиці, бо на місці старих будинків з попередніми номерами 53, 51 і так далі повиростали сучасні котеджі і сліду не зосталося від старої забудови. 

Вулиця Вознесенська, де була майстерня «Україна», нині називається вулицею ім. ХХІІ партз’їзду. Наступною, паралельною їй, ближче до центру міста є вулиця Свєтлова. Обидві ці вулиці, як це виглядає на дореволюційних планах міста, упиралися в Сінний (Верхній) ринок. А нижче Сінного ринку на мапах зображений колишній міський цвинтар (нині на його місці — величезний стадіон «Дніпро-Арена»). Отже, поки що все збігається з описом А. Кордюма.

(Далі буде).

Микола Чабан

Чабан, М. Піонер українського кіно Данило Сахненко [Текст] / Микола Чабан.– Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2010. – 60 с. (Сер. «Кіномитці Придніпров’я»)

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Світ знань нових видань

Етнонаціональний світ Придніпров'я : колективна монографія / наук. ред. С. І. Світленко; авт. З. П. Маріна, О. В. Ромашко, О. А. Репан, С. М. Каюк. Харків : ФОП Панов А.М., 2018. 168 с. 

Етнонаціональний ракурс Придніпровського краю від давнини до сучасності. Стародавній період етнічної історії Придніпров'я, древні слов'яни і народи Великого Степу в краї IX-XV століття,  козацька колонізація, міжетнічні взаємини і фронтирна ідентічність населення Придніпров'я  (XV-XVIII ст).

Недостатня вивченість даної наукової проблематики спонукала авторський колектив істориків та археологів історичного факультету Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара взятися за системну розробку етнонаціональної історії Придніпров'я з найдавніших часів до сьогодення й узагальнити історичний досвід міжетнічних та міжнаціональних стосунків.  «Етнонаціональний світ Придніпров'я» - результат співпадіння наукових зацікавленостей та соціального замовлення.

Мова про сучасне Придніпров'я як український край зі своєю політетнічністю, політкультурністю й поліконфесійністю,  етнонаціональну історію краю в контексті міграційних процесів, дослідження міжетнічних стосунків на Придніпров'ї  в узгодженності життя різних етносів, визначення знакових постатей, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону. 

Колективна монографія є першою частиною великого наукового проекту. 

Видання розраховане на науковців, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти, докторантів, аспірантів, студентів, учителів, усіх тих, хто цікавиться історією рідного краю. Має змістовні бібліографічні посилання.  

Монографія видана на замовлення і за фінансового сприяння управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації і невдовзі поступить до фондів бібліотек області.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Пунктир

Ерне́ст Міллер Хемінгуей 

«Всі люди діляться на дві категорії – З першими легко, як легко і без них – З другими дуже складно, але без них неможливо зовсім».

«Подорожуй тільки з тими, кого любиш».

«Робота – найкращі ліки від усіх бід».

«Розумні люди надзвичайно рідко бувають щасливі».

«У нас завжди так: що не байдуже тобі, байдуже мені».

«Чому люди нудні бувають цілком щасливі, а люди розумні і цікаві примудряються в кінці кінців отруїти життя і собі, і близьким?»

«Я вважаю, що всі, хто наживається на війні і хто сприяє її розпалюванню, повинні бути розстріляні в перший же день військових дій довіреними представниками чесних громадян своєї країни, яких вони посилають битися».

«Я не знаю формулу успіху, зате я знаю формулу провалу – це спроба сподобатися всім».

«Якщо в житті можна зробити хоч маленьку послугу, не треба ухилятися від цього».

«Якщо вас щось ранить, значить, вам не все одно».

«Якщо весь час думати про роботу, можна втратити до неї інтерес ще до того, як сядеш на інший день за стіл».

Иванов, Геннадий Викторович. Сто великих писателей [Текст] / Г. В. Иванов, Л. С. Калюжная. - М. : Вече, 2012. - 432 с. : портр.

Старцев, Абель Исаакович. От Уитмена до Хемингуэя [Текст] / А. И. Старцев. - М. : Советский писатель, 1972. - 407 с.

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут

Що читають бібліотекарі

Кингслей, Джоанна. 

Сокровища [Текст] : роман / Дж. Кингслей. - М. : Крон-Пресс, 1994. - 608 с.

«Драгоценности сверкали на атласных подушечках, разложенных на кровати. Ожерелья, браслеты, диадемы, кольца. Впервые за много лет перед ней лежала вся коллекция целиком. Она намеревалась не любоваться своими сокровищами, а только проверить их. Здесь было более ста украшений, но она знала их наизусть.

Ведь каждый предмет был не просто ценностью, а выражением преданности определенного мужчины»

Роман Джоани Кінгслей (Кінгслі) «Скарби» я прочитала давно … Він відноситься до так званих  «жіночих романів». Не можу сказати, що  є прихильницею цього жанру, АЛЕ! Я читала книгу із великим задоволенням. Крім того, що це захоплююча історія про кохання,  не варто забувати й про те, що, як співають у  популярній пісні,  кращі друзі дівчат – діаманти !

Разом із головною героїнею, ювілірним дизайнером Пьєтрою, я рушила у захоплюючу подорож  у пошуках найбагатшої колекції  коштовностей  її бабусі, відомої куртизанки. 

Такого приголомшливого опису дорогоцінних каменів і ювелірних прикрас я не зустрічала більше не в однієї книзі. Коштовності сліплять очі ... Коштовності стають мрією - і мотивами злочинів. І немає влади, здатної зрівнятися з владою хижого, зрадницького, смертельного блиску дорогоцінних каменів. 

Чоловіки численного клану ювелірів до кінця б'ються за належне їм.

А у жінок свої способи боротьби. Це не тільки розум, цинізм й  безстрашність, а й краса, секс і навіть любов.

Роман відноситься до категорії +18, читається на одному диханні. Рекомендую.

Завідуюча відділу зберігання основного фонду Марина Лєсканова

Більше про бібліотеку тут

Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter

Замовити книги можна тут