Піонер українського кіно Данило Сахненко
І ЗНОВ ПРО АДРЕСУ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
(Продовження)
Вулиця Вознесенська, де була майстерня «Україна», нині називається вулицею ім. ХХІІ партз’їзду. Наступною, паралельною їй, ближче до центру міста є вулиця Свєтлова. Обидві ці вулиці, як це виглядає на дореволюційних планах міста, упиралися в Сінний (Верхній) ринок. А нижче Сінного ринку на мапах зображений колишній міський цвинтар (нині на його місці — величезний стадіон «Дніпро-Арена»). Отже, поки що все збігається з описом А. Кордюма.
Тепер ще трохи порозважаємо з прізвищами Щекутіна і Щетиніна. Як на зло, ще й досить схожими між собою. До речі, у довіднику можливі були описки. Серед домовласників Катеринослава 1905 року зустрічається прізвище Щекутіна, але з іншими ініціалами: «Щекутин Антон Антонович, коллежский ассесор — 25.000 р.» (так оцінено в 1905 році його домоволодіння). Взагалі було три брати-дворяни Щекутіни — вони мали в 1906 році відносно невеликі земельні наділи в Новомосковському повіті: згадуваний Антон Антонович Щекутін був власником 450 десятин, його брати Олександр і Георгій — по 362. Правда, людини з ініціалами Ф. Г. Щекутін серед них немає, і взагалі згадані брати можуть не мати ніякого стосунку до нашої розповіді. Був ще в старому Катеринославі будинок Щекутіної на Проспекті поряд з католицьким костьолом (з липня 1912 року в цей будинок перебралися редакція і контора «Русской правди», про що 18 липня того року сповіщено на шпальтах цього видання).
А щодо Щетиніна, то в 1919 році, за часів Добровольчої армії був губернатором С. С. Щетинін, про якого не вельми прихильний відгук лишили у спогадах генерал Шкуро й інші білоемігранти. Проте цей Щетинін був скоріш за все власником гатчинського аеропланного заводу, а не місцевим жителем.
Отже, підіб’ємо деякі підсумки нашого пошуку і співвіднесемо наші розкладки зі спогадами А. Кордюма. Для цього ще раз процитуємо його: «...один акціонер вклав десять тисяч карбованців, другий — свою садибу, оцінену в таку ж суму, а Сахненко вніс у товариство знімальний апарат та вміння працювати на ньому». (Кордюм А. З архіву кінопам’яті // Крізь кінооб’єктив часу. К.: Мистецтво. — С. 20).
Немає коментарів:
Дописати коментар