Генріх Гейне "Книга пісень"
Одна з визначних книг "останнього романтика і першого його критика", як називав себе Генріх Гейне - збірник "Книга пісень". Вона, в деякій мірі, автобіографічна, адже саме нерозділене кохання до кузини Амалії, яка не помічала почуттів поета, стало поштовхом до викладення вічної історії -трагічної любові.
Вперше «Книга пісень» була опублікована в 1827 році і складалася з віршів, в більшості своїй вже надрукованих раніше.
Назва видання Одразу викликає асоціації з Біблією ( «Книга книг», тобто зібранням книг) та «Піснею над піснями» (про кохання царя Соломона до простої дівчини Суламіті).
«Пісня є критерієм природності», - позначає Гейне у своїх нотатках.
Над твором автор працював близько 10 років, завдяки чому безпомилково проглядається його життєвий шлях, переосмислення себе, політ думки та почуттів. Незмінним залишається один із основних романтичних принципів - антитеза «я» і «не - я», пов'язана з фольклорною поезією і лірикою Гете. Все, що знаходиться за межами «я» поета, розкривається і оцінюється в книзі через відносно вузький аспект суб'єктивного сприйняття.
"Книга пісень" складається з чотирьох частин: "Юнацькі страждання" (1821), "Ліричне інтермецо" (1822), "Знову на батьківщині" (1824) і "Північне море" (1826). При існуючих художніх відмінностях, вони мають ідейно-стильову єдність, що розкриває формування Гейне як поета.
У «Юнацьких стражданнях», яка, в свою чергу, так само складається з чотирьох розділів: «Сновидіння», «Пісні», «Романси», «Сонети», особливо гостро звучить біль нерозділеного кохання. Ліричний герой живе одночасно в трьох поетичних просторах. З одного боку, це реальний світ, з іншого - світ сновидінь, а третя реальність-світ привидів, тіней.
У першому розділі Генріх широко використовує фантастику, висловлюючи через неї своє відчуття ворожої йому дійсності. Але земна реальність дає знати про себе у виданнях автора, де фігурує образ коханої, конкретного земного ідеалу.
У більш спокійних і світлих тонах виражені інші частинах цього циклу. У «Романсах» Гейне активно розробляє новий для нього жанр - юнацьку баладу, прикладами якої служать вірші «Гренадери» і «Валтасар». У них відчувається хода часу, хода історії.
"Ліричний інтермецо", в свою чергу, побудований за законами музичної форми, як поетична розповідь про любовний роман з самостійним сюжетом. Почуття проходить всі етапи розвитку - від романтичного томління і першої зустрічі з коханою, до - розставання й страждання.
Гейне починає іронізувати над штампами романтичної поезії.
Що ж, я дурень, я кохаю
Знов без жодної надії,
Сонце, місяць, світ сміється,
Я сміюся теж – і гину.
(Переклад Леоніда Первомайського)
Найбільша кількість визнаних шедеврів Гейне зосереджується в третьому циклі "Книги пісень" - "Знову на батьківщині". В цей час талант поета досягає зрілості. Ліричний герой повертається додому, спогади про кохання більше не терзають його. Він здатний вести світські бесіди і вголос згадувати ім'я своєї коханої. Тепер йому цікавий міський пейзаж.
З цього розділу, до найвідоміших шедеврів Гейне, належить балада "Лорелея" ("Не знаю, що стало зі мною ...").
Не знаю, що стало зо мною,
Сумує серце моє,—
Мені ні сну, ні спокою
Казка стара не дає…
(Переклад Леоніда Первомайського)
Четвертий цикл - "Північне море" - самий філософський і найбільш новаторський з точки зору віршованої форми. Розділ написаний верлібром, дуже рідкісною для німецької поезії формою вірша. Зникає тема нещасливого кохання, автор поринає з головою в морську тематику, пов'язані з цим міфи і культурні уявлення.
Лютує буря
I хльоскає хвилі,
І хвилі від люті у піні встають,
Як башти гойдаються, плинуть,
Білі запінені хвилі.
Кораблик притомлений
Здереться на них –
I падає раптом, безсилий,
В широку, і чорну безодню.
(Переклад Андрія Малишка)
Ритми циклу свідчать про новий етап у творчості поета, про повне переосмислення їм колишніх тем і проблем.
Гейне майстерно використовує здобутки народної творчості, аби розповісти про складну історію душі свого сучасника, про самого себе, почуття людини тої епохи. І фольклор, в свою чергу, став потужним імпульсом в творчості Гейне, зокрема в його «Книзі пісень».
Матеріали спираються на електронні джерела:
http://liturok.in.ua/lirika/129-urok-2-kniga-psen-g-geyne.html
https://dovidka.biz.ua/virshi-geyne/
https://pidruchniki.com/15911111/literatura/kniga_pisen_vidatne_yavische_nimetskogo_romantizmu_narodnopisenna_osnova_virshiv
https://www.google.com/search?q=%D0%B3%D0%B5%D0%B9%D0%BD%D0%B5+%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0+%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%8C&rlz=1C1SQJL_ruUA819UA819&source=lnms&tbm=isch&sa=X&ved=0ahUKEwiVneKa5IPhAhWMlosKHS-RBY0Q_AUIDigB&biw=1366&bih=625#imgrc=1S8ZEFW6dpjuHM:
Ми в соціальних мережах: Facebook Twitter
Замовити книги можна тут
Немає коментарів:
Дописати коментар