Сторінки

пʼятниця, 1 грудня 2017 р.

На долоні історії

Іван Манжура: «Не треба мені тії слави людської» 
(закінчення)

Іван Манжура влаштовується на роботу до «Екатеринославского листка», що вважалася однією з найкращих газет, велика заслуга в цьому належить ректору – видавцю О.К.Біляєву, який  залучив до роботи найкращі інтелектуальні сили – відомих етнографів Г.А.Залюбовського, Я.П.Новицького, письменника та краєзавця О.І.Єгорова. Газета невдовзі стала називатися «Днепр» і мала багатьох подпісчиків на Катеринославщині. Кореспондентами були і вчителі багатьох сільських шкіл. 
Манжура мешкав в будинку старшого нотаріуса І.О. Єгорова, дружина якого володіла книжковим магазином на Катеринославському проспекті, у  1889 році  саме в цій книгарні продавався весь тираж його першої справжньої книги віршів «Степові думи та співи», приблизно у кількості 300 примірників. 
 Влітку 1885 року у  Катеринославі  почав виходити тижневик «Степь», в ньому Манжура дебютував віршем  «Босяцька пісня», тут же з`явився його літературний псевдонім Іван Калічка.  Тут же виходять його статті , поеми –казки «Трьомсин богатир» та «Іван Голик», дві віршовані казочки «Як чорт шмат хліба відслужив» та «Лиха година», що продавалися у книгарні і  отримали схвальні відгуки Олександра Потебні.
Визнанням заслуг Манжури на ниві фолькльору та  етнографії стало обрання його у 1887 році Історично-філологічним товариством при Харківському Університеті дійсним членом.   Але ж його матеріальне становище було тяжким і  невдовзі він переїжджає до Мануйлівки, де й прожив до кінця 1890 року. 
Він прагне налагодити тісні стотсунки з передовими письменниками свого часу, надсилає свої вірші до  газет «Зоря» та «Правда»,  де з'явилися невдовзі його публіації, але ж без гонорару.  У той же час він знайомиться, під час гастрольного турне на Катеринославщині , з  Михайлом Кропівницьким,  Марією Заньковецькою,  Панасом Саксаганським, Миколою Садовським. 
Він готує до видання окрему збірку «Степові думи та співи», професор Потебня відправляє матеріал в Цензурний комітет до Петербургу і у 1889 році,  це у  скороченому вигляді, але ж видають. Перша й остання книга віршів за все життя. Також він готує  до друку переспіви народних казок, байок та приказок «Казки та приказки і таке інше».  Активно працює , як фолькльорист- етнограф, готуючи  до видання зібранні записи,  лише українських  пісень він мав більше 1000. Він пропонує цей скарб для використання у науковій діяльності  Олександру Потебні . У 1890 році в другому випуску другого тому «Сборника Харьковского историко-фиологического общества»  побачили світ «Сказки пословицы и т.п. записанные в Екатеринославской и Харьковской губ. И.И.Манжурою», тиражом 200 примірників.  Вихід став подією у фолькльористиці, висока оцінка  була отримана з боку відомих українських та російських спеціалістів. До збірки  увійшли понад 200 казок та легенд, 20 замовлянь, 92 прикмети, 400 прислівї'в та приказок. В кінці подано словник місцевих, малозрозумілих читачеві слів та цінні коментарі. Поява цього збірника після Валуєвського циркуляру 1876 року,  який на багато років затримав розвиток української літератури, стала дійсним  здобутком української фолькльористики. 
І це, нажаль,  був єдиний етнографічний  збірник Манжури, що вийшов за  його життя.
Працював Манжура і як історик. Ним виявлено «Ведомость учиненная в Азовской губернской канцелярии, какое число в Екатеринославском уезде состоит вновь отведенныя к отводу назначенных помещикам земель. 1776 год». Перелік чинів, прізвища, деколи і ім`я новоспеченних панів, топографія та розміри зімельних ділянок. ВІдомі також його переклади Миколи Некрасова, Якова Полонсько, Генріха Гейне.
Іван Манжура помирає  на 42 році життя . 14 травня 1893 року, його підібрали непритомним на однієї з вулиць Катеринослава і відвезли в земську лікарю  (нині Обласна клінічна лікарня ім. І.  Мечнікова),  де на другий день він помер.  Сліди могили були втрачені. Але ж на сьогодні ми маємо постанову про увічнення ім'я  тонкого лірика, талановитого поета, глибокого  знавця і збирача фолькльору.



 Більше про бібліотеку тут
 Ми в соціальних мережах:  Facebook  Twitter
Замовити книги можна тут

Немає коментарів:

Дописати коментар