Сторінки

середа, 20 вересня 2017 р.

Ракурс

Геній місця. Історія міських парків 
(продовження)

"Другий сад" Лазаря Глоби 


Початок нинішнього парку, як і парку Шевченка, заклав в кінці XVIII століття відставний запорізький осавул Лазар Глоба. Після того, як Потьомкін викупив "верхній" маєток Глоби на горі, останній перебрався в свій "нижній" маєток, де теж ріс фруктовий сад.
Близько 1793 року старий козак помер. Точний час і обставини його смерті залишилися загадкою. З чуток, йому було більше ста років. Відомо точно, що в 1795 році  спадкоємці Глоби продали ділянку полотняної фабрики - найбільшому підприємству нового Катеринослава.
Могила Глоби з часом загубилася. Уже в середині XIX століття нібито на місці його поховання встановили простий кам'яний обеліск з лаконічним написом: "Запорожцю Глобі - Засновнику Саду". З плином часу і цей скромний пам'ятник зник. Тільки  у  1972 році на ймовірне місце поховання поставили цікавий пам'ятник - старий запорожець садить маленький дубок. Тут же - кенотаф з пам'ятним написом. Над пам'ятником розкинув свої гілки справжній двохсотлітній дуб.
Виникнення Катеринослава кардинально змінило характер  та течію місцевого життя. Фруктовий сад на короткий час прийшов в запустіння, щоб потім перетворитися в Катеринославський Казенний ботанічний сад.

"Вчений німець" Адам Гуммель
Ім'я Адама Гуммеля нічого не скаже жителю сучасного Дніпропетровська. Адже саме ця людина фактично створила в Катеринославі Казенний ботанічний сад і керувала ним майже сорок років. Автори публікацій і називають його по-різному: Гуммель, Гумтель, Туммель, Туміль ...
Архівні документи відкривають завісу таємниці над цією "напівміфічною" особистістю. Адам Андрійович Гуммель (Hummel) народився в німецькому місті Майнгейм на Рейні. Приїхавши до Катеринослава, він став головним садівником Катеринославського казенного саду з 1807 року  до середини 1840-х років. Помер  у 1848 році від холери, яка лютувала тоді в Катеринославі.
[…]
За свою діяльність Адам Гуммель неодноразово "удостоювався Найвищих пожалувань" - нагороджений срібною та золотою медалями та подарунками - дорогоцінним перснем і годинником. У 1839 році йому видали 1000 рублів асигнаціями з казначейства.
Про останні роки життя і обставини смерті А. Гуммеля відомо дуже небагато. Невідомо і місце його поховання. Не вдалося знайти його портрет. І.А. Акинфієев наводить  у  1889 році  такі дані: "По словам Анны Семеновны Гуммель, вдовы от младшего сына садовника А. Гуммель, последнему в начале жилось не хорошо в Екатеринославе, к концу же, т.е. в сороковых годах, он пользовался большими удобствами и почетом и неоднократно удостоен был Высочайших подарков: так еще и теперь сохранились у его детей золотые часы - подарок Императора Александра І. В последние два три года он по старости не заведывал уже садом и умер 75 лет от холеры, бывшей в 1848 году".
Катеринославський старожил Микола Риндовський  у  1887 році  писав, що садівник Гуммель "представлял идеал прежнего типа немца по честности, трудолюбию, неутомимой заботливости о вверенном ему деле и отличному знанию своего дела. 
У першій половині XIX століття Казенний сад називали "Капітальною пам'яткою" Катеринослава. Тоді сад займав всю ділянку між …проспектом Карла Маркса (зараз пр. Дмитра Яворницького), вулицями Комсомольській (Українського козацтва), Шмідта і Сєрова - всього близько 40 десятин.

(далі буде)
Максим Кавун
Фото: Міський сад,  зараз парк ім. Лазаря Глоби, кінець XIX-го, початок  XX-го сторіччя.

Джерело: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=181



 Більше про бібліотеку  тут
 Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter

Немає коментарів:

Дописати коментар