Сторінки

середа, 2 серпня 2017 р.

Ракурс

Геній місця. Історія міських парків
(продовження)

Резиденція  князя Потьомкіна 
На рубежі 1770-1780-х років спокійний плин життя на дніпровській горі був порушений. Згідно з імператорським указом 1784 року  тут повинно було влаштуватися нове місто - Катеринослав. Місце на горі із садом Глоби призначалося під резиденцію намісника краю - Г.А. Потьомкіна. Козаку довелося потіснитися. Потьомкін викупив у нього цю землю. Точна сума угоди невідома - історики називають від 500 до 3000 рублів. Глоба, продавши верхній сад, переселився ближче до Дніпра, в інший сад (нинішній парк ім. Глоби), де й помер нібито в 1793 р. у віці понад 100 років.
У 1787-1789 рр. запрошений із Петербурга улюблений архітектор Потьомкіна - Іван Старов - побудував тут чудовий палац в стилі класицизму - нині Палац культури студентів ДНУ. Перед цим зодчий працював над облаштуванням головної столичної резиденції Потьомкіна - Таврійського палацу в Санкт-Петербурзі. У 1789 р. він прибув до Катеринослава і на місці спроектував прекрасну будівлю. Палац багато побачив на своєму віку, двічі піддавався сильним руйнуванням і двічі реконструювався. Це найстаріша кам'яна споруда Дніпропетровська.

Підземні ходи – загадка, залишена «светлейшим» 
Про Потьомкінський палац можна говорити багато. Повторюватися не будемо - літератури цілком достатньо. Але є одна історія, пов'язана з цією будівлею, яка ось уже двісті років розбурхує уми городян. Йдеться про підземні ходи.

Надамо слово очевидцям - катеринославським старожилам середини XIX століття й академіку Дмитру Яворницькому. Згадує дружина регента архієрейського хору Олександра Микитівна Молчанова:"У перші роки життя  мого в Катеринославі мені не раз доводилося чути, що з палацу Потьомкіна є до Дніпра підземний хід ... На початку шістдесятих років, коли нові обвали підійшли близько до південно-східного крила палацу, який тоді ще стояв у напівзруйнованому вигляді, відкрився отвір підземного ходу, викладеного з цегли у вигляді арки; багато хто пробував входити в нього, але далі 10 сажнів не міг, тому що  свічки й ліхтарі гаснули й дихати було дуже важко. Коли я висловлювала думку, що це, мабуть, труба для відводу нечистот, мені заперечували, що такі труби ніколи не робилися, що подібній трубі не потрібно було б давати вигинів, як тут, і що вона йшла б прямо з-під палацу, а цей хід йшов спочатку на південь, а потім повертав під прямим кутом до Дніпра.

До кінця п'ятдесятих років (XIX століття - М.К.) не знали, що під середнім корпусом палацу є підвальний поверх, тому що з боку саду земля біля палацу була висока й приховувала під собою двері; а коли одним літом жив у палаці предводитель дворянства п. Миклашевський, то цю землю наказано було зрізати, щоб біля будинку розвести квітник; і тоді були відкриті двері в підвальний поверх, в одній з кімнат якого, кажуть, було знайдено якусь стару зброю і два скелети".

Академік Дмитро Яворницький в "Історії міста Катеринослава" (написана в  1937 р.) теж згадує про підземний хід: "В 1914 році, під час прокладки каналізаційних труб у місті Катеринославі, біля палацу Потьомкіна відкритий був на глибині сажні підземний хід, у якому можна вільно рухатися людині на повний зріст. Звід складений з цегли типу XVIII століття. Під ходом відкрита була ніша, складена вже з дикого каменю, в якій можна тільки сидіти або ж стояти не на повний зріст, а на колінах. Провал у підземний хід був виявлений як раз проти парадних дверей палацу. Він йде на захід, паралельно саду, і на схід, де губиться в глибокому яру. Який великий той хід і що в ньому знаходиться, невідомо. Через брак коштів на ґрунтовне обстеження того ходу, був знят лише невеликий план його, розміщений у місцевому історичному музеї ". План цей, судячи з усього, не дійшов до наших днів. Підвали Палацу досі не досліджувалися, і, як знати, може підземний хід, побудований на замовлення "светлейшего " (або хоча б його частина), зберігся до наших днів?

(далі буде) 
Фото: Палац Студентів
Максим Кавун

Джерело: http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=181

 Більше про бібліотеку тут
Ми в соціальних мережах: Facebook  Twitter




Немає коментарів:

Дописати коментар